ГІБРИДОМА (лат. hybridoma < грец. hybridаs — помісь + -oma — пухлина) — клітинний гібрид, що отримують злиттям нормальної клітини (напр. імунного лімфоцита) з пухлиною. Має здатність до синтезу специфічного білка, напр. антитіла (властивість нормальної клітини), і до безмежного росту (властивість пухлинної клітини). Синтезовані Г., моноклональні антитіла, використовують у багатьох галузях біології й медицини. Ведуться роботи з отримання Г., що продукують інші білки — фактори згортання крові, гормони тощо.
БЭС. В 2 т. / Гл. ред. А.М. Прохоров. — М., 1991. — Т. 1; Сассон А. Биотехнология: свершения и надежды. — М., 1987.